Аналіз проблемних питань індексації грошового забезпечення військовослужбовців: судова практика та шляхи вирішення

Питання індексації грошового забезпечення військовослужбовців є одним з найбільш актуальних та проблемних у сфері соціального захисту військовослужбовців в Україні. Незважаючи на те, що право на індексацію грошового забезпечення чітко закріплено законодавством, на практиці військовослужбовці часто стикаються з проблемами при реалізації цього права та змушені звертатися до суду.

В цьому блозі ми проаналізуємо основні проблемні питання, пов’язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, на основі узагальнення судової практики Восьмого апеляційного адміністративного суду за 2020-2021 роки. Розглянемо причини виникнення спорів, позиції сторін, підходи судів до вирішення таких справ, а також спробуємо виділити системні проблеми та можливі шляхи їх вирішення.

Правове регулювання індексації грошового забезпечення військовослужбовців

Перш ніж перейти до аналізу судової практики, коротко окреслимо нормативно-правову базу, яка регулює питання індексації грошового забезпечення військовослужбовців:

1. Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-XII
2. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII
3. Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”

Ключові положення, які визначають право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення:

• Відповідно до ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
• Згідно зі ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
• Індексація проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році – 103 відсотка).
• Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
• У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення.

Основні причини виникнення спорів щодо індексації грошового забезпечення

Аналіз судової практики дозволяє виділити наступні основні причини виникнення спорів між військовослужбовцями та військовими частинами щодо індексації грошового забезпечення:

1. Невиплата або неповна виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, особливо починаючи з 2016 року.
2. Неправильне визначення військовими частинами базового місяця для розрахунку індексації.
3. Невизначеність щодо того, чи підлягає індексації грошове забезпечення у разі його підвищення за рахунок додаткових виплат без підвищення посадового окладу.
4. Відмова військових частин здійснювати індексацію через відсутність бюджетного фінансування.
5. Спори щодо правильності розрахунку сум індексації.

Розглянемо детальніше кожну з цих причин та підходи судів до їх вирішення.

Невиплата або неповна виплата індексації грошового забезпечення

Найпоширенішою причиною звернення військовослужбовців до суду є повна невиплата або неповна виплата індексації грошового забезпечення, особливо починаючи з 2016 року.

Позиція військових частин:

• Відсутність бюджетного фінансування на виплату індексації.
• Істотне зростання грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2016 за рахунок додаткових виплат (щомісячної грошової доплати), що не вимагало індексації.

Позиція військовослужбовців:

• Індексація є обов’язковою виплатою, передбаченою законом, незалежно від наявності бюджетного фінансування.
• Зростання грошового забезпечення за рахунок додаткових виплат не скасовує обов’язку індексувати грошові доходи.

Підхід судів: Суди в переважній більшості випадків задовольняють позови військовослужбовців, визнаючи протиправною бездіяльність військових частин щодо ненарахування та невиплати індексації. Ключові аргументи судів:

1. Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці військовослужбовців, тому підлягає обов’язковому нарахуванню і виплаті.
2. Відсутність бюджетного фінансування не впливає на наявність у військовослужбовця права на нарахування індексації грошового забезпечення.
3. Реалізація права на отримання індексації, яке базується на чинних нормативно-правових актах, не залежить від бюджетних асигнувань.
4. Зростання грошового забезпечення за рахунок додаткових виплат без підвищення посадового окладу не є підставою для ненарахування індексації.

Приклад: У справі № 380/9240/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.04.2021 задовольнив позов військовослужбовця, визнавши протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 та зобов’язавши нарахувати і виплатити індексацію за цей період.

Проблема визначення базового місяця для розрахунку індексації

Однією з ключових проблем, яка призводить до спорів, є визначення правильного базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Згідно з Порядком № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Позиція військовослужбовців: Базовим місяцем для розрахунку індексації має бути січень 2008 року, коли відбулось останнє суттєве підвищення посадових окладів військовослужбовців згідно з Постановою КМУ № 1294 від 07.11.2007.

Позиція військових частин: Базовий місяць має визначатись індивідуально для кожного військовослужбовця з урахуванням усіх змін у структурі його грошового забезпечення.

Підходи судів: В судовій практиці сформувалось декілька підходів до вирішення цього питання:

1. Визначення конкретного базового місяця судом

Частина судів погоджується з позицією військовослужбовців і визначає січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації до березня 2018 року (коли відбулось чергове підвищення посадових окладів).

Приклад: У справі № 380/9616/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 16.03.2021 зобов’язав військову частину нарахувати та виплатити індексацію “з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців”.

2. Відмова суду від визначення базового місяця

Інші суди вважають, що визначення базового місяця належить до дискреційних повноважень військової частини і не входить до компетенції суду.

Приклад: У справі № 240/11882/19 Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 зазначив, що “питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені”.

3. Визначення базового місяця з урахуванням усіх змін у грошовому забезпеченні

Деякі суди вважають, що базовий місяць має визначатись індивідуально для кожного військовослужбовця з урахуванням усіх змін у структурі його грошового забезпечення.

Приклад: У справі № 400/3017/19 Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 вказав, що “підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу”.

Така неоднозначність у судовій практиці створює правову невизначеність та потребує вирішення на рівні Верховного Суду.

Індексація при зростанні грошового забезпечення за рахунок додаткових виплат

Ще одним дискусійним питанням є необхідність індексації грошового забезпечення у випадку його зростання за рахунок додаткових виплат без підвищення посадового окладу.

Позиція військових частин: Істотне зростання грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2016 за рахунок додаткових виплат (щомісячної грошової доплати) не вимагало індексації.

Позиція військовослужбовців: Зростання грошового забезпечення за рахунок додаткових виплат не скасовує обов’язку індексувати грошові доходи, оскільки при індексації оцінюється зростання виключно посадових окладів.

Підхід судів: Суди переважно підтримують позицію військовослужбовців, виходячи з наступного:

1. Згідно з п. 5 Порядку № 1078, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
2. Стаття 2 Закону № 1282-XII передбачає індексацію саме грошового забезпечення, а не лише посадового окладу.
3. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Приклад: У справі № 380/7141/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.04.2021 зазначив: “Оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу неправильно встановлено базовий місяць, то у спірний період нарахування індексації здійснювалось відповідачем неправильно, що у свою чергу призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах”.

Проблема відсутності бюджетного фінансування

Однією з найпоширеніших причин відмови військових частин у нарахуванні та виплаті індексації є відсутність бюджетного фінансування на такі виплати.

Позиція військових частин: Згідно з ч. 6 ст. 5 Закону № 1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Оскільки кошти на індексацію не виділялись, військові частини не мають можливості її виплачувати.

Позиція військовослужбовців:
Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для порушення гарантованих законом прав військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення.

Підхід судів:
Суди послідовно відхиляють аргументи військових частин щодо відсутності фінансування як підстави для невиплати індексації. Ключові аргументи судів:

1. Реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань.
2. Відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення прав громадян.
3. Посилання на те, що кошторисами не передбачено кошти на виплату індексації заробітної плати не може бути підставою для невиконання вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” і ненарахування індексації.

Приклад:
У постанові від 5 лютого 2020 року у справі № 825/565/17 Верховний Суд зазначив: “реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян”.

Така позиція судів відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що нестача коштів не може бути виправданням для невиконання державою своїх зобов’язань.

Спори щодо правильності розрахунку сум індексації

Окрему категорію складають справи, в яких оспорюється правильність розрахунку сум індексації військовими частинами після прийняття судами рішень про зобов’язання здійснити такий розрахунок.

Типова ситуація:

1. Суд задовольняє позов військовослужбовця, зобов’язуючи військову частину нарахувати та виплатити індексацію за певний період (без зазначення конкретної суми).
2. Військова частина здійснює розрахунок, але військовослужбовець не погоджується з його правильністю.
3. Військовослужбовець знову звертається до суду, вимагаючи визнати протиправними дії щодо неправильного нарахування індексації та зобов’язати виплатити конкретну суму.

Ключова проблема в таких справах – визначення меж компетенції суду щодо перевірки правильності розрахунків індексації.

Позиція військових частин:
Розрахунок індексації належить до дискреційних повноважень військової частини, суд не має права втручатися в цей процес та самостійно визначати суми індексації.

Позиція військовослужбовців:
Суд повинен перевірити правильність розрахунків та у разі виявлення порушень зобов’язати військову частину виплатити конкретну суму індексації.

Підходи судів:
В судовій практиці сформувалось два основних підходи:

1. Відмова від визначення конкретних сум індексації

Частина судів вважає, що визначення конкретних сум індексації не входить до компетенції суду.

Аргументи:

• Нарахування індексації належить до дискреційних повноважень роботодавця.
• Суд не має повноважень здійснювати розрахунок індексації до моменту проведення такого розрахунку відповідачем.
• Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів.

Приклад:
У справі № 380/9240/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.04.2021 зазначив: “визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем”.

2. Визначення судом конкретних сум індексації

Інші суди вважають, що у разі неправильного розрахунку індексації військовою частиною суд може і повинен самостійно визначити правильну суму індексації та зобов’язати її виплатити.

Аргументи:

• Це є ефективним способом захисту прав військовослужбовця.
• Такий підхід дозволяє уникнути повторних звернень до суду у разі нового неправильного обчислення суми індексації.

Приклад:
У справі № 380/8746/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 21.04.2021 зазначив: “належним способом захисту прав позивача у даному випадку є саме стягнення визначеної у висновку експерта суми заборгованості, а не зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, оскільки обрання такого способу захисту порушеного права позивача виключить повторні звернення до суду в разі нового невірного обчислення суми індексації”.

Така неоднозначність у судовій практиці створює правову невизначеність та потребує вирішення на рівні Верховного Суду.

Системні проблеми та можливі шляхи їх вирішення

Аналіз судової практики дозволяє виділити наступні системні проблеми у сфері індексації грошового забезпечення військовослужбовців:

1. Відсутність чіткого механізму індексації грошового забезпечення військовослужбовців

Хоча право на індексацію закріплено законом, процедура її нарахування для військовослужбовців чітко не визначена. Це призводить до різного тлумачення норм військовими частинами та судами.

Можливе вирішення:
Розробка та затвердження Кабінетом Міністрів України спеціального порядку проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

2. Проблема визначення базового місяця для розрахунку індексації

Відсутність єдиного підходу до визначення базового місяця створює правову невизначеність та призводить до численних спорів.

Можливе вирішення:
Законодавче закріплення чітких критеріїв визначення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

3. Відсутність належного бюджетного фінансування для виплати індексації

Хронічне недофінансування призводить до системного порушення прав військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення.

Можливе вирішення:

• Забезпечення належного бюджетного фінансування для виплати індексації.
• Запровадження механізму автоматичного перерахунку бюджетних призначень у разі перевищення індексом споживчих цін порогу індексації.

1. Неоднозначність судової практики

Відсутність єдиних підходів до вирішення спорів щодо індексації створює правову невизначеність та знижує ефективність судового захисту прав військовослужбовців.

Можливе вирішення:
Формування Верховним Судом чітких правових позицій з ключових питань індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

5. Відсутність ефективного механізму виконання судових рішень

Навіть у разі прийняття судом рішення на користь військовослужбовця, його реальне виконання часто є проблематичним через відсутність коштів у військових частин.

Можливе вирішення:
Запровадження спеціального механізму виконання судових рішень щодо виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, можливо, з залученням коштів державного бюджету.

Висновки

Проблема індексації грошового забезпечення військовослужбовців є комплексною та потребує системного вирішення. Аналіз судової практики свідчить про наявність серйозних прогалин у правовому регулюванні цього питання, що призводить до масових порушень прав військовослужбовців та численних судових спорів.

Ключовими кроками для вирішення цієї проблеми мають стати:

1. Удосконалення законодавчої бази шляхом прийняття спеціальних норм щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
2. Забезпечення належного бюджетного фінансування для виплати індексації.
3. Формування єдиної судової практики з ключових питань індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
4. Створення ефективного механізму виконання судових рішень у цій категорії справ.

Лише комплексний підхід до вирішення цієї проблеми дозволить забезпечити реалізацію права військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення та зменшити кількість судових спорів у цій сфері.