Компенсація родичам загиблих: юридична процедура оголошення військового померлим у 2025 році

Російсько-українська війна поставила перед правовою системою України серйозні виклики, одним з яких є процедура оголошення військового померлим у випадках, коли тіло не знайдено, але є достатні підстави вважати, що особа загинула. Для родичів зниклих безвісти військовослужбовців це питання має не лише емоційне, але й практичне значення, оскільки без статусу померлого неможливо отримати компенсацію за загиблого військового у розмірі 15 млн грн та інші соціальні виплати.

Знакове рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22 від 11 грудня 2024 року кардинально змінило судову практику оголошення померлим військовослужбовців та добровольців, які зникли безвісти під час війни. Тепер родичам не потрібно чекати закінчення бойових дій на всій території України, щоб розпочати процедуру оголошення особи померлою через суд.

Це рішення встановило новий підхід до обчислення строків оголошення померлим під час війни — шестимісячний строк може відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на конкретній території або від дня події, що призвела до загибелі. Для багатьох сімей, чиї рідні зникли безвісти на війні, це означає можливість набагато швидше отримати правову визначеність та належні соціальні гарантії.

У цій статті ми детально проаналізуємо, як оголосити зниклого на війні померлим, які документи для оголошення військового померлим потрібні, розглянемо покрокову інструкцію подання заяви про оголошення військового померлим та пояснимо, як отримати виплати за загиблого на війні згідно з чинним законодавством станом на 2025 рік.

Законодавче регулювання оголошення фізичної особи померлою

Загальні підстави для оголошення фізичної особи померлою

Оголошення фізичної особи померлою — це юридична процедура, за якою суд визнає померлою особу, щодо якої немає доказів її смерті, але є підстави припускати, що вона загинула. У правовому контексті це є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, який дозволяє забезпечити правову визначеність та захист інтересів родичів зниклої особи.

Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України існують такі загальні підстави для оголошення фізичної особи померлою:

1. Відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання.
2. Відсутність особи протягом шести місяців, якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
3. Відсутність особи протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, якщо є можливість вважати фізичну особу загиблою від цих обставин.

Спеціальні підстави пов’язані з воєнними діями та збройним конфліктом

У зв’язку з повномасштабною війною Росії проти України особливої актуальності набула частина друга статті 46 ЦК України, яка встановлює спеціальні правила для оголошення померлою особи, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом.

Згідно з цією нормою:

• Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
• З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Саме тлумачення та застосування цих положень, особливо визначення початку перебігу шестимісячного строку, стало предметом важливого рішення Великої Палати Верховного Суду у 2024 році.

Юридична природа оголошення особи померлою

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) — це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб’єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв’язку із тривалою безвісною відсутністю.

Така юридична фікція необхідна для:

• Забезпечення правової визначеності
• Можливості спадкування майна зниклої особи
• Отримання членами сім’ї соціальних виплат
• Припинення зобов’язань, пов’язаних з особою

Ключове рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22

Обставини справи та позиція сторін

11 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 ухвалила важливе рішення щодо застосування положень частини другої статті 46 ЦК України.

Фабула справи стосувалася заяви матері (ОСОБА_1) про оголошення померлим її сина (ОСОБА_2), який був добровольцем добровольчого формування міста Києва «Мрія» територіальної громади. Син заявниці ніс службу на території Торгово-розважального центру «Ретровіль» у м. Києві. У ніч з 20 на 21 березня 2022 року приблизно о 22:45 збройні сили РФ завдали ракетного удару по ТРЦ «Ретровіль», унаслідок чого ОСОБА_2 загинув.

Рішенням від 21 грудня 2022 року Дніпровський районний суд міста Києва задовольнив заяву та оголосив померлим ОСОБА_2. Постановою від 10 квітня 2023 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Міністерства оборони України, змінив рішення першої інстанції, доповнивши його датою смерті — 20 березня 2022 року.

Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення судів нижчих інстанцій, стверджуючи, що воєнні дії на території України тривають, а відтак відлік шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, ще не розпочався.

Юридична проблема, яку вирішував Верховний Суд

Ключовим питанням, яке належало вирішити Великій Палаті Верховного Суду у цій справі, було визначення моменту, з якого потрібно починати відлік шестимісячного строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою.

Проблема полягала в тому, що законодавець у частині другій статті 46 ЦК України не конкретизував, від якого саме моменту слід відраховувати шестимісячний строк — від дати припинення воєнних дій на всій території України, від дати закінчення воєнних дій на конкретній території або від іншої дати.

Правова позиція Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку

Велика Палата Верховного Суду за результатами вирішення цього правового питання сформулювала такий висновок:

«З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.»

Суд відзначив, що припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців») слід тлумачити без прив’язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій чи збройного конфлікту на всій території України.

Практичне застосування частини другої статті 46 ЦК України в умовах війни

Визначення моменту початку відліку шестимісячного строку

На основі аналізу рішення Великої Палати Верховного Суду можна виділити два варіанти визначення початку відліку шестимісячного строку для оголошення особи померлою:

1. Від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи Цей варіант застосовується, коли особа зникла безвісти або ймовірно загинула на території, де велись активні бойові дії. У цьому випадку шестимісячний строк починає спливати від дати офіційного завершення активних бойових дій у цій місцевості.
2. Від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи Цей варіант застосовується, коли загибель особи відбулася внаслідок воєнних дій (наприклад, ракетного удару), але в місцевості, де активні бойові дії не велися. У такому випадку шестимісячний строк обчислюється від дня самої події.

У розглянутій справі, оскільки загибель ОСОБА_2 відбулася в м. Києві, де згідно з офіційними даними активні бойові дії проводились з 24 лютого до 30 квітня 2022 року, шестимісячний строк мав обчислюватися від 30 квітня 2022 року. На момент звернення заявниці до суду 1 листопада 2022 року цей строк вже сплив.

Доказова база для оголошення фізичної особи померлою

Для успішного розгляду справи про оголошення фізичної особи померлою під час війни необхідно надати суду переконливі докази, які дозволять зробити обґрунтоване припущення про загибель особи.

На основі проаналізованого рішення Верховного Суду, ефективними доказами можуть бути:

1. Свідчення очевидців, які були присутні під час ймовірної загибелі особи
2. Документи військової частини або добровольчого формування про те, що особа виконувала службові обов’язки в конкретному місці та часі
3. Документи кримінального провадження, якщо за фактом події відкрито кримінальну справу
4. Офіційні дані про ракетні удари, бої та інші воєнні дії в місці ймовірної загибелі
5. Документи про визнання родичів загиблого потерпілими у кримінальному провадженні

У справі № 755/11021/22 суду було надано:

• Контракт добровольця, який підтверджував статус ОСОБА_2
• Наказ командира військової частини про прийняття в оперативне підпорядкування
• Свідчення інших добровольців, які перебували разом з ОСОБА_2 перед його загибеллю
• Документи про визнання матері загиблого потерпілою у кримінальному провадженні

Територіальна та часова характеристика ведення бойових дій

Для визначення територій, на яких велися бойові дії, та періоду їх ведення Верховний Суд рекомендує використовувати офіційні джерела інформації, зокрема:

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

У цьому наказі зазначено:

1. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії:
   • Території можливих бойових дій
   • Території активних бойових дій
   • Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси
2. Тимчасово окуповані РФ території України

Важливо, що наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, що має ключове значення для обчислення шестимісячного строку.

Територія	Початок бойових дій	Завершення бойових дій	Статус на 2025 рік
м. Київ	24.02.2022	30.04.2022	Активні бойові дії завершені
Київська область	24.02.2022	30.04.2022	Активні бойові дії завершені
Чернігівська область	24.02.2022	04.04.2022	Активні бойові дії завершені
Сумська область	24.02.2022	08.04.2022	Активні бойові дії завершені
Харківська область	24.02.2022	Триває	Зона активних бойових дій
Донецька область	24.02.2022	Триває	Зона активних бойових дій
Луганська область	24.02.2022	Триває	Зона активних бойових дій
Запорізька область	24.02.2022	Триває	Зона активних бойових дій
Херсонська область	24.02.2022	Триває	Зона активних бойових дій

Джерело: Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376

Процедура оголошення фізичної особи померлою через суд

Підготовка заяви про оголошення фізичної особи померлою

Заява про оголошення фізичної особи померлою подається до суду в порядку окремого провадження відповідно до статей 294, 305 Цивільного процесуального кодексу України.

У заяві потрібно зазначити:

1. Найменування суду, до якого подається заява
2. Ім’я заявника, його місце проживання, контактні дані
3. Відомості про фізичну особу, яку необхідно оголосити померлою (ПІБ, дата народження, останнє відоме місце проживання)
4. Обставини, що загрожували смертю особи або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку
5. Для військовослужбовців та добровольців — обставини, пов’язані з виконанням військового обов’язку
6. Мета оголошення фізичної особи померлою (отримання соціальних виплат, оформлення спадщини тощо)
7. Перелік документів, що додаються до заяви

Необхідні документи та докази

До заяви про оголошення фізичної особи померлою потрібно додати:

1. Документи, що посвідчують особу заявника
2. Документи, що підтверджують родинні зв’язки з особою, яку необхідно оголосити померлою (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб)
3. Довідки з місця проживання про відсутність особи
4. Для військовослужбовців та добровольців:
   • Документи, що підтверджують проходження військової служби (контракт, довідка, військовий квиток)
   • Довідки з військової частини або добровольчого формування
   • Матеріали службового розслідування (якщо проводилось)
5. Документи, що підтверджують обставини ймовірної загибелі (рапорти, донесення, матеріали кримінального провадження)
6. Інформація про розшукові заходи та їх результати
7. Квитанція про сплату судового збору

Документ	Призначення	Де отримати
Свідоцтво про народження/шлюб	Підтвердження родинних зв’язків	ДРАЦС, центр надання адміністративних послуг
Військовий квиток, контракт	Підтвердження статусу військовослужбовця/добровольця	Військова частина, ТЦК та СП, добровольче формування
Довідка про участь у бойових діях	Підтвердження участі в бойових діях	Військова частина, Міністерство оборони
Витяг з ЄРДР	Підтвердження відкриття кримінального провадження	Орган досудового розслідування, прокуратура
Довідка про розшукові заходи	Підтвердження проведення розшуку	Національна поліція

Особливості розгляду справи судом

Відповідно до статті 305 ЦПК України, справи про оголошення фізичної особи померлою розглядаються судом з обов’язковим залученням заінтересованих осіб. Зазвичай як заінтересовані особи залучаються:

1. Орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем відкриття спадщини (останнього місця проживання особи)
2. Для військовослужбовців — Міністерство оборони України
3. Для добровольців — відповідне добровольче формування

Суд у процесі розгляду справи:

• Встановлює, чи відповідає заява вимогам закону
• Перевіряє, чи вживались заходи для розшуку особи
• Допитує свідків, які можуть надати інформацію про обставини зникнення або ймовірної загибелі
• Аналізує надані докази в їх сукупності
• З’ясовує, чи сплив передбачений законом строк для оголошення особи померлою

Особливістю розгляду справ в умовах війни є необхідність:

• Встановлення факту перебування особи на території ведення активних бойових дій
• Визначення часу припинення активних бойових дій на відповідній території
• Оцінки вірогідності загибелі особи за конкретних обставин

Юридичні наслідки оголошення особи померлою

Спадкові правовідносини

Одним із найважливіших наслідків оголошення фізичної особи померлою є відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошена померлою. Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.

Основні наслідки для спадкових правовідносин:

1. Відкривається спадщина померлої особи
2. Починається відлік шестимісячного строку для прийняття спадщини
3. Спадкоємці можуть звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини
4. Майно померлого розподіляється між спадкоємцями відповідно до закону або заповіту

Важливо зазначити, що дата, з якої особа оголошена померлою, має суттєве значення:

• Вона визначає час відкриття спадщини
• Від неї залежить коло спадкоємців (якщо хтось із спадкоємців помер після особи, оголошеної померлою, то він не може бути спадкоємцем)
• Вона впливає на строки позовної давності щодо вимог кредиторів спадкодавця

Соціальні виплати родичам загиблих

Оголошення військовослужбовця або добровольця померлим дає право членам його сім’ї на отримання соціальних виплат та пільг.

Основні види виплат:

1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168)
   • Розмір: 15 млн гривень
   • Отримувачі: особи, зазначені в особистому розпорядженні загиблого, або члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого
2. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника (Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»)
   • Розмір: 70% грошового забезпечення загиблого
   • Отримувачі: непрацездатні члени сім’ї, які перебували на утриманні
3. Страхові виплати (Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)
   • Розмір: залежить від страхового стажу
   • Отримувачі: особи, які мають право на страхові виплати
4. Допомога на поховання
   • Розмір: встановлюється Кабінетом Міністрів України
   • Отримувачі: особа, яка здійснила поховання

Для добровольців територіальної оборони передбачено схожі виплати відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву».

Щоб отримати ці виплати, члени сім’ї повинні звернутися до:

• Департаменту соціального захисту населення відповідної військової адміністрації
• Управління пенсійного фонду за місцем проживання
• Військової частини або добровольчого формування, де проходив службу загиблий

Припинення зобов’язань та інші цивільно-правові наслідки

Оголошення фізичної особи померлою має й інші юридичні наслідки:

1. Припинення шлюбу
   • Шлюб вважається припиненим з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою (стаття 114 Сімейного кодексу України)
2. Припинення зобов’язань, нерозривно пов’язаних з особою
   • Припиняються зобов’язання з особистими послугами
   • Припиняються аліментні зобов’язання
   • Припиняються трудові відносини
3. Трансформація інших зобов’язань
   • Борги померлого переходять до його спадкоємців у межах вартості спадщини
   • Права вимоги померлого також переходять до спадкоємців
4. Статус дітей
   • Діти особи, оголошеної померлою, отримують статус дітей, які втратили годувальника
   • Може бути призначено опіку/піклування, якщо дитина залишилась без батьківського піклування

Слід зазначити, що у випадку появи особи, оголошеної померлою, або виявлення місця її перебування суд скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою (стаття 48 ЦК України). Це спричиняє відновлення більшості її прав, але деякі наслідки можуть бути незворотними (наприклад, повторний шлюб другого з подружжя не може бути автоматично відновлений).

Оскарження рішення про оголошення фізичної особи померлою

Підстави для оскарження

Рішення суду про оголошення фізичної особи померлою може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку. Основними підставами для оскарження є:

1. Неправильне застосування норм матеріального права
   • Неправильне тлумачення статті 46 ЦК України
   • Помилкове визначення початку перебігу строків для оголошення особи померлою
   • Неврахування спеціальних норм щодо військовослужбовців та добровольців
2. Порушення норм процесуального права
   • Розгляд справи без залучення всіх заінтересованих осіб
   • Неповне з’ясування обставин справи
   • Неналежна оцінка доказів
3. Виявлення нових обставин
   • Отримання нової інформації про можливе місцезнаходження особи
   • Виявлення суперечностей у свідченнях свідків
   • Нові дані щодо обставин зникнення особи

У справі № 755/11021/22 Міністерство оборони України оскаржувало рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, мотивуючи це неправильним застосуванням частини другої статті 46 ЦК України, зокрема відсутністю правильного обчислення шестимісячного строку.

Процедура оскарження

Оскарження рішення про оголошення фізичної особи померлою здійснюється в загальному порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України:

1. Апеляційне оскарження
   • Строк: 30 днів з дня проголошення рішення
   • Подається до апеляційного суду через суд першої інстанції
   • Апеляційний суд може залишити рішення без змін, змінити його або скасувати
2. Касаційне оскарження
   • Строк: 30 днів з дня проголошення постанови апеляційного суду
   • Подається до Верховного Суду
   • Касаційний суд перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права

Суб’єктами оскарження можуть бути:

• Заявник
• Заінтересовані особи, які брали участь у справі
• Особи, права яких зачіпає рішення суду, але які не були залучені до участі у справі

Скасування рішення у разі появи особи

Якщо особа, яка була оголошена померлою, з’явиться або стане відомо про її місцеперебування, суд за місцем її перебування або за місцем постійного проживання будь-якої заінтересованої особи скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою (стаття 48 ЦК України).

Процедура скасування:

1. Подання заяви особою, яка була оголошена померлою, або заінтересованою особою
2. Розгляд справи судом у порядку окремого провадження
3. Ухвалення рішення про скасування рішення про оголошення фізичної особи померлою

Правові наслідки скасування:

1. Особа може вимагати повернення збереженого майна від особи, яка володіє ним
2. Особа не може вимагати повернення майна, яке було відчужене на оплатній основі і набувач не знав і не міг знати, що особа жива
3. Гроші та цінні папери, що належали особі, мають бути повернуті
4. Шлюб автоматично не відновлюється, для цього потрібна нова реєстрація шлюбу

Висновки та рекомендації

Проаналізувавши судову практику у справах про оголошення фізичної особи померлою в умовах війни, можна зробити такі висновки та рекомендації:

1. Знакове рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22 створило важливий судовий прецедент щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України в умовах воєнних дій.
2. Обчислення шестимісячного строку для оголошення особи померлою починається:
   • Від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи
   • Від дня настання події, яка призвела до загибелі особи, якщо вона сталася не на території ведення активних бойових дій
3. Не варто чекати закінчення війни в цілому для звернення до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
4. Для визначення часу закінчення бойових дій на конкретній території слід використовувати офіційні джерела, зокрема Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
5. Доказова база має бути максимально повною та включати свідчення очевидців, документи військової частини, матеріали кримінального провадження тощо.

Рекомендації для заявників:

1. Ретельно зберігайте всі можливі докази, які можуть підтвердити обставини зникнення безвісти або ймовірної загибелі особи.
2. Ініціюйте розшукові заходи та письмово фіксуйте всі звернення до компетентних органів.
3. Залучіть свідків, які можуть підтвердити обставини зникнення або ймовірної загибелі особи.
4. Зверніться до адвоката, який спеціалізується на військових справах, для професійного юридичного супроводу.
5. Подбайте про правильне визначення дати смерті в заяві, оскільки це має важливе значення для спадкових та інших правовідносин.
6. Будьте готові до тривалого судового процесу та можливого оскарження рішення Міністерством оборони України або іншими заінтересованими особами.

Юридична визначеність щодо долі зниклих безвісти внаслідок війни критично важлива для їхніх родин, які потребують правового та соціального захисту. Рішення Великої Палати Верховного Суду встановило чіткі критерії для судів, які розглядають такі справи, що сприятиме формуванню єдиної судової практики та реалізації принципу правовладдя в цій категорії справ.

Часті запитання щодо оголошення фізичної особи померлою

Коли можна звертатися до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою в умовах війни?

Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22, звернутися до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою можна:

• Після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи
• Після спливу шести місяців від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія сталася не на території ведення активних бойових дій

Наприклад, якщо військовослужбовець зник безвісти у Харківській області, де активні бойові дії все ще тривають, то звернутися з заявою можна буде після шести місяців від дня їх закінчення. Якщо ж особа загинула внаслідок ракетного удару у м. Києві, де активні бойові дії закінчились 30 квітня 2022 року, то звернутися можна було після 30 жовтня 2022 року.

Які документи потрібні для звернення до суду з заявою про оголошення військовослужбовця померлим?

Для звернення до суду необхідно підготувати наступний пакет документів:

1. Заява про оголошення фізичної особи померлою
2. Документи, що посвідчують особу заявника
3. Докази родинних зв’язків з військовослужбовцем (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб)
4. Документи, що підтверджують військовий статус особи:
   • Витяг з наказу про призов/мобілізацію
   • Контракт про проходження військової служби
   • Військовий квиток
   • Довідка з військової частини
5. Документи, що підтверджують обставини зникнення/загибелі:
   • Бойове донесення або інший документ військової частини
   • Рапорт командира
   • Свідчення побратимів
   • Протоколи опитування свідків
6. Документи про розшукові заходи:
   • Витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження
   • Постанова про визнання потерпілим
   • Довідка про розшук
7. Квитанція про сплату судового збору

Важливо! Якщо якісь документи отримати неможливо через об’єктивні обставини (наприклад, військова частина знаходиться в зоні активних бойових дій), суд може прийняти рішення на підставі наявних доказів.

Чи потрібно чекати закінчення війни для звернення з заявою про оголошення військового померлим?

Ні, чекати повного закінчення війни не потрібно. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, шестимісячний строк відраховується:

• Від дня закінчення активних бойових дій на конкретній території, де загинула особа
• Від дня настання події (наприклад, ракетного обстрілу), якщо вона сталася не в зоні активних бойових дій

Тобто, якщо в певному регіоні України активні бойові дії вже завершились (наприклад, у Київській, Чернігівській, Сумській областях), то для осіб, які загинули на цих територіях, можна подавати заяви після спливу шести місяців від офіційної дати завершення там активних бойових дій.

Хто має право подавати заяву про оголошення фізичної особи померлою?

Відповідно до статті 305 Цивільного процесуального кодексу України, заяву про оголошення фізичної особи померлою може подати:

1. Чоловік/дружина зниклої особи
2. Батьки, діти, інші родичі зниклої особи
3. Утриманці зниклої особи
4. Інші заінтересовані особи (кредитори, органи соціального захисту тощо)
5. Прокурор в інтересах держави

Важливо, що заявник повинен мати юридичний інтерес у встановленні факту смерті особи. Таким інтересом може бути отримання соціальних виплат, спадщини, пенсії по втраті годувальника тощо.

Якщо особа з’явиться після оголошення її померлою, які правові наслідки це матиме?

Якщо особа, яка була оголошена померлою, з’явиться або стане відомо про її місцеперебування, суд скасовує рішення про оголошення фізичної особи померлою. Основні правові наслідки такого скасування (відповідно до статті 48 ЦК України):

1. Майнові права:
   • Особа має право вимагати повернення майна, що збереглося та перебуває у володінні іншої особи
   • Якщо майно було продане третій особі, яка не знала і не могла знати, що особа жива, то воно не підлягає поверненню
   • Гроші та цінні папери на пред’явника підлягають поверненню
2. Сімейні правовідносини:
   • Шлюб автоматично не відновлюється, навіть якщо інший з подружжя не уклав новий шлюб
   • Для відновлення шлюбу потрібна нова реєстрація в ДРАЦС за спільною заявою
3. Соціальні виплати:
   • Виплати, отримані членами сім’ї в період, коли особа вважалася померлою, не підлягають поверненню, якщо отримувачі не знали про те, що особа жива
4. Трудові відносини:
   • Автоматично не відновлюються, потрібне нове працевлаштування

Важливо! Для скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою необхідно подати відповідну заяву до суду за місцем знаходження особи або за місцем проживання заінтересованої особи.

Які соціальні виплати можуть отримати родичі після оголошення військовослужбовця померлим?

Після оголошення військовослужбовця померлим його родичі мають право на такі соціальні виплати:

1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі військовослужбовця:
   • Розмір: 15 млн гривень (відповідно до Постанови КМ № 168 від 28.02.2022 зі змінами)
   • Право на отримання мають члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого
   • Розподіляється рівними частками між усіма особами, які мають право на її отримання
2. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника:
   • Розмір: 70% грошового забезпечення загиблого
   • Право на отримання мають: непрацездатні члени сім’ї загиблого, які перебували на його утриманні
   • Виплачується щомісячно
3. Страхові виплати від Фонду соціального страхування:
   • Залежать від страхового стажу військовослужбовця
   • Виплачуються непрацездатним членам сім’ї
4. Пільги членам сім’ї загиблого:
   • 50% знижка на оплату комунальних послуг
   • Безоплатне забезпечення ліками
   • Безоплатне санаторно-курортне лікування
   • Пільговий проїзд
   • Першочергове забезпечення житлом
5. Статус члена сім’ї загиблого захисника України:
   • Надається дружині/чоловіку, дітям та батькам
   • Забезпечує додаткові соціальні гарантії

Важливо! Згідно з Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 (зі змінами), для отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн гривень у разі загибелі військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу, поліцейського враховується особисте розпорядження загиблого (якщо воно було складено). Якщо таке розпорядження відсутнє, допомога розподіляється в рівних частках між членами сім’ї, батьками та утриманцями загиблого.

Вид виплати	Розмір	Отримувачі	Куди звертатись
Одноразова грошова допомога	15 млн гривень	Особи, зазначені в особистому розпорядженні загиблого, або члени сім’ї, батьки, утриманці	Департамент соціального захисту населення
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника	70% грошового забезпечення	Непрацездатні члени сім’ї	Пенсійний фонд України
Страхові виплати	Залежно від стажу	Непрацездатні члени сім’ї	Фонд соціального страхування
Допомога на поховання	Встановлюється КМУ	Особа, що здійснила поховання	Військова частина, орган соціального захисту

Як довести факт загибелі військовослужбовця, якщо тіло не знайдено?

Якщо тіло військовослужбовця не знайдено, доведення факту його загибелі здійснюється через надання суду сукупності непрямих доказів:

1. Свідчення очевидців – показання бойових побратимів, які були присутні під час бою або іншої події, що призвела до ймовірної загибелі
2. Документи військової частини:
   • Бойове донесення
   • Рапорт командира
   • Акт про зникнення безвісти
   • Результати службового розслідування
3. Матеріали кримінального провадження:
   • Витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження
   • Протоколи допитів свідків
   • Висновки експертиз (якщо проводились)
   • Постанова про визнання родичів потерпілими
4. Дані з офіційних джерел про бойові дії, обстріли, ракетні удари в місці ймовірної загибелі
5. Результати пошукових операцій, проведених пошуковими групами
6. Відсутність будь-яких контактів з особою з моменту події, що призвела до ймовірної загибелі

Суд оцінює всі надані докази в їх сукупності та робить висновок про ймовірність загибелі особи. Важливо надати суду максимально повну інформацію про обставини зникнення та всі вжиті заходи для розшуку особи.

Чи впливає статус добровольця на процедуру оголошення особи померлою?

Так, статус добровольця має певний вплив на процедуру оголошення особи померлою, хоча загальні правила залишаються однаковими. Особливості полягають у:

1. Документальному підтвердженні статусу:
   • Для добровольців територіальної оборони – контракт з добровольчим формуванням
   • Для добровольців добровольчих батальйонів – документи про включення до складу батальйону
2. Заінтересованих особах:
   • Для військовослужбовців ЗСУ – Міністерство оборони України
   • Для добровольців – відповідне добровольче формування територіальної громади
3. Отриманні соціальних виплат:
   • Для добровольців територіальної оборони передбачені такі ж виплати, як і для військовослужбовців
   • Для добровольців інших формувань важливо підтвердити їх участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України

Важливо! Відповідно до справи № 755/11021/22, яку розглянула Велика Палата Верховного Суду, процедура оголошення померлим добровольця добровольчого формування територіальної громади аналогічна процедурі для військовослужбовців ЗСУ.

В якому суді потрібно подавати заяву про оголошення особи померлою?

Відповідно до статей 305-306 Цивільного процесуального кодексу України, заява про оголошення фізичної особи померлою подається:

1. За місцем проживання заявника
   • Це основне правило, яке застосовується у більшості випадків
2. За останнім відомим місцем проживання фізичної особи, місцеперебування якої невідоме
   • Альтернативна підсудність, якщо заявник вважає це доцільним

Особливості подання заяви:

• Заява подається в письмовій формі або в електронній формі через систему “Електронний суд”
• Заява розглядається в порядку окремого провадження
• Судовий збір сплачується за ставками, визначеними для заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Пам’ятайте! Справи про оголошення фізичної особи померлою розглядаються судами загальної юрисдикції (місцевими судами), а не адміністративними чи господарськими судами.

Автор статті та дата

Автор: Адвокат Єлизавета Молот, керуючий партнер юридичної компанії “Молот та партнери”, спеціалізується на військовому праві та захисті прав військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Дата публікації: 15 квітня 2025 року

Дата останнього оновлення: 20 квітня 2025 року

---

Якщо у вас виникли питання щодо процедури оголошення фізичної особи померлою або вам потрібна професійна юридична допомога у цьому питанні, ви можете записатися на консультацію або звернутися до нашого військового юриста. Ми маємо великий досвід успішного вирішення подібних справ і готові надати вам кваліфіковану юридичну підтримку.