Оклад 1762 грн: чи можна оскаржити розмір грошового забезпечення військовослужбовця у 2026 році
Якщо ви військовослужбовець або пенсіонер-відставник, ви майже напевно помічали дивну річ: ваш посадовий оклад та оклад за військовим званням рахують від фіксованої суми 1762 грн, яка не змінюється роками. Це не помилка бухгалтерії — це наслідок Постанови КМУ №481 від 12 травня 2023 року, якою Уряд змінив пункт 4 Постанови №704. Тисячі військових намагалися оскаржити цей розмір у судах, і довгий час нижчі суди ставали на їхній бік. Але у липні 2026 року Верховний Суд поставив у цьому питанні жирну крапку — і не на користь позивачів.
У цій статті ми розберемо простою мовою: звідки взялися ці 1762 грн, чому військові масово судилися, що саме вирішив Верховний Суд у справі №320/29450/24, і головне — чи є взагалі сенс оскаржувати оклад сьогодні, а якщо є, то в яких випадках. Матеріал підготовлено для тих, хто хоче ухвалити зважене рішення, а не витратити рік життя на завідомо програшний позов.
- Звідки взялися 1762 грн: коротка історія Постанови №704 і №481
- Чому військові масово оскаржували оклад 1762 грн
- Розворот практики: що вирішив Верховний Суд у справі №320/29450/24
- То чи можна взагалі оскаржити оклад 1762 грн сьогодні?
- Як діяти військовослужбовцю або пенсіонеру: покрокова інструкція
- Типові помилки, через які програють такі справи
- Висновок
- Часті запитання (FAQ)
Звідки взялися 1762 грн: коротка історія Постанови №704 і №481
Щоб зрозуміти суть спору, треба знати, як взагалі рахують грошове забезпечення військового. В основі — базова (розрахункова) величина, яку множать на тарифний коефіцієнт вашої посади чи звання. Уся боротьба точиться саме навколо цієї базової величини: якою вона має бути і хто має право її встановлювати.
Первісна формула — прожитковий мінімум на 1 січня календарного року
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». У первісній редакції пункт 4 цієї постанови встановлював, що розміри посадових окладів визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Логіка була проста й вигідна для військових: прожитковий мінімум щороку зростає, отже, і базова величина автоматично збільшується разом із ним. Оклад ніби «індексувався» сам собою на початку кожного року.
Що змінила Постанова №481 від 12.05.2023
Далі почалася низка змін, які заплутали ситуацію. Спершу Постанова №103 від 21 лютого 2018 року скоригувала формулу, але її окремі пункти згодом визнали протиправними в судовому порядку. А 12 травня 2023 року Уряд прийняв Постанову №481, якою виклав пункт 4 Постанови №704 у новій редакції: тепер оклади рахуються «виходячи з розміру 1762 гривні».
Ця постанова набрала чинності 20 травня 2023 року. І тут ховається головна претензія військових: 1762 грн — це і є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року (встановлений статтею 7 Закону «Про Державний бюджет на 2018 рік»). Тобто замість «живої» величини, що зростає щороку, Уряд «заморозив» базу на рівні 2018 року, просто записавши її як конкретне число.
Як сьогодні рахують оклад: базова величина × тарифний коефіцієнт
Механізм розрахунку сам по собі не складний. Кожній посаді та кожному військовому званню відповідає свій тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704. Базову величину множать на цей коефіцієнт — і отримують оклад.
Таблиця 1. Приклади розрахунку окладу (умовні коефіцієнти для ілюстрації механізму)
| Складова | Базова величина | Тарифний коефіцієнт | Оклад |
|---|---|---|---|
| Посадовий оклад (умовна посада) | 1762 грн | 1,4 | 2466,80 грн |
| Посадовий оклад (умовна посада) | 1762 грн | 2,0 | 3524,00 грн |
| Оклад за військовим званням | 1762 грн | 1,0 | 1762,00 грн |
| Оклад за військовим званням | 1762 грн | 1,3 | 2290,60 грн |
Коефіцієнти в таблиці наведені виключно для демонстрації принципу. Точні коефіцієнти для вашої посади та звання дивіться в чинних додатках 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Різниця між формулами — не абстракція. Якби базу прив’язали до актуального прожиткового мінімуму, вона була б суттєво вищою за 1762 грн, а отже, вищими були б і оклади, і — що важливо для відставників — пенсії, які перераховуються від грошового забезпечення.
Чому військові масово оскаржували оклад 1762 грн
Коли на кону — розмір щомісячної виплати, помножений на роки служби, зрозуміло, що люди пішли до судів. Аргументація будувалася на двох китах.
Аргумент «звуження прав»
Головний довід позивачів: фіксуючи базу на рівні 2018 року, Уряд звузив зміст та обсяг існуючих прав, а це прямо заборонено статтею 22 Конституції України. Також посилалися на статтю 8 Конституції (верховенство права) і на пункт 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII, який визначив, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, а замість неї діє прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Простими словами, позивачі казали: закон вимагає «живої» величини на кожен рік, а Уряд підмінив її мертвою цифрою. Метафора, яку часто використовували в позовах: це як домовитися про оренду з прив’язкою до курсу долара, а потім раптом «зафіксувати» курс на рівні п’ятирічної давнини.
Ранні рішення судів на користь військових
І довгий час ця логіка працювала. Суди першої та апеляційної інстанцій у багатьох справах визнавали пункт 2 Постанови №481 протиправним і нечинним, фактично повертаючи стару формулу з прожитковим мінімумом. Практика була настільки суперечливою, що фахові видання називали ситуацію «юридичними парадоксами»: одні суди відновлювали стару редакцію, інші — ні, а військові частини часто продовжували рахувати за 1762 грн навіть попри судові рішення.
Таблиця 2. Хронологія ключових подій навколо базової величини
| Дата | Подія | Результат |
|---|---|---|
| 30.08.2017 | Постанова №704 (первісна редакція) | База = прожитковий мінімум на 1 січня року |
| 21.02.2018 | Постанова №103 | Спроба змінити формулу; окремі пункти згодом скасовані судом |
| 29.01.2020 | ШААС у справі №826/6453/18 | Скасовано п. 6 Постанови №103, відновлено первісну редакцію п. 4 |
| 21.04.2020 | ОАС м. Києва у справі №826/9052/18 | Зобов’язано КМУ скасувати частину змін |
| 12.05.2023 | Постанова №481 (чинна редакція) | База = фіксовані 1762 грн |
| 14.03.2025 | КОАС у справі №320/29450/24 | Позов задоволено частково — на користь військового |
| 16.07.2026 | Верховний Суд у справі №320/29450/24 | Рішення скасовано, у позові відмовлено |
Саме останній рядок цієї таблиці і змінює все.
Розворот практики: що вирішив Верховний Суд у справі №320/29450/24
16 липня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову, яка розвернула попередню лінію практики. Розберемо її по кісточках, бо саме на неї тепер спиратимуться і Уряд, і суди в подібних спорах.
Суть спору і позиція позивача
Позивач — військовий пенсіонер — просив суд визнати неправомірними дії КМУ під час прийняття Постанови №481 і зобов’язати Уряд скасувати її пункт 2 (той, що встановив 1762 грн). Його логіка: виконуючи попереднє судове рішення, Уряд насправді просто замінив слова «прожитковий мінімум на 1 січня 2018 року» на «1762 гривні», хоча це одне й те саме число. Тобто рішення суду формально виконали, а по суті — ні.
Перша та апеляційна інстанції з ним погодилися. А Уряд подав касаційну скаргу, наполягаючи, що встановлення розміру грошового забезпечення — це його законне повноваження.
Головний висновок ВС — базову величину встановлює саме КМУ
Верховний Суд став на бік Уряду, і центральний аргумент такий: частина четверта статті 9 Закону №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» прямо встановлює, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Суд підкреслив: визначення розміру грошового забезпечення, зокрема й базової величини, делеговано саме Уряду. Це його дискреційне повноваження, підкріплене статтею 117 Конституції та статтею 20 Закону №794-VII «Про Кабінет Міністрів України». А ось порядок виплати вже визначає Міністр оборони та керівники відповідних органів — але це інше питання.
Чому «немає базового критерію в законі» стало вирішальним
Ключова думка, яку варто зрозуміти кожному, хто збирається судитися: Верховний Суд зазначив, що в жодному профільному законі законодавець не визначив базовий критерій для розрахунку окладу. Немає норми, яка б казала: «база має дорівнювати прожитковому мінімуму» або «база має бути такою-то».
А якщо закон не встановлює конкретного критерію, то суд не може констатувати, що Уряд, встановивши базу у фіксованому розмірі, вийшов за межі своєї компетенції. Немає закону, якому норма суперечила б — немає й підстав визнавати її протиправною. Пункт 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII, на який спиралися нижчі суди, на думку ВС, не містить норми, на відповідність якій можна перевірити пункт 4 Постанови №704.
Чому ВС відкинув посилання на старі справи
Нижчі суди обґрунтовували свої рішення посиланнями на попередні постанови Верховного Суду — у справах №826/6453/18, №826/3858/18 та №440/6017/21. Але ВС зазначив, що це різні правовідносини.
Ті справи стосувалися перерахунку пенсій за Законом №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» — а цей закон містить безумовне застереження, що зміна умов пенсійного забезпечення можлива виключно через внесення змін до самого закону. У нашій же справі йшлося не про пенсійний закон, а про повноваження КМУ встановлювати розмір грошового забезпечення діючих військових. Суд наголосив: висновки Верховного Суду нерозривно пов’язані з обставинами конкретної справи, і не можна автоматично переносити їх на справу з іншими фактами. Натомість ВС послався на свіжішу позицію — у справі №420/5584/24 від 24 червня 2025 року, а також на практику Великої Палати (справи №640/33771/20 та №520/2098/19), де підтверджено: питання грошового забезпечення військових належить до повноважень КМУ.
Аргумент про «вичерпану дію» норми
Був і суто юридичний, майже технічний аргумент, який теж зіграв проти позивача. Верховний Суд зазначив: пункт 2 Постанови №481 після набрання чинності «розчинився» у Постанові №704 — він став частиною зміненого акта і вичерпав свою дію як окрема норма. А отже, на момент розгляду справи він уже не регулював спірні правовідносини самостійно, і суди не мали оцінювати його за змістом. По суті, ВС сказав: нижчі суди застосували норму, яка на той момент уже не діяла як окрема одиниця.
Для непідготовленого читача це звучить як формалізм, але наслідок конкретний: навіть сам спосіб, у який був сформульований позов, виявився вразливим.
То чи можна взагалі оскаржити оклад 1762 грн сьогодні?
Це найважливіша частина, заради якої більшість читачів і відкрили цю статтю. Відповідь чесна і нюансована: залежить від того, чого саме ви хочете добитися.
Коли пряме оскарження норми не має перспективи
Якщо ваша мета — змусити суд скасувати саму Постанову №481 або визнати незаконним право Уряду встановлювати фіксовану базу, то після постанови ВС від 16 липня 2026 року перспектив у такого позову практично немає. Верховний Суд сформував чіткий висновок: КМУ має право встановлювати розмір грошового забезпечення, у тому числі базову величину, і фіксований розмір закону не суперечить. Нижчі суди тепер зобов’язані враховувати цю позицію.
Простими словами: двері «оскаржити 1762 грн як таке» наразі зачинені.
Коли позов усе ще може спрацювати: перерахунок за конкретний період
А ось тут ситуація тонша, і саме тут потрібен фаховий погляд. Постанова ВС у справі №320/29450/24 стосується конкретного предмета — оскарження норми та вимоги скасувати постанову. Вона не закриває автоматично всі спори про правильність нарахувань за конкретні періоди.
Існує окремий напрям практики, пов’язаний із перерахунком грошового забезпечення за роки, коли діяли судові рішення, що відновлювали стару формулу, або коли військова частина нараховувала виплати з помилками. Тут ідеться не про «скасувати постанову», а про «стягнути недонараховане за конкретний проміжок часу на підставі документів». Це різні позови з різною долею.
Різниця між «оскарженням постанови» і «стягненням недоплаченого забезпечення»
Щоб було зрозуміло, наведемо аналогію. Оскаржити постанову — це намагатися змінити правило гри для всіх. Стягнути недоплату — це порахувати, чи правильно вам заплатили за конкретний матч за правилами, які тоді діяли. Перше після постанови ВС стало майже безнадійним. Друге — залишається предметом індивідуальної оцінки: треба дивитися ваш період служби, ваші довідки про грошове забезпечення, чи діяли у вашому випадку відповідні судові рішення, чи не пропущені строки.
Саме тому універсальної відповіді «так» чи «ні» тут не існує. Перш ніж подавати позов, розумно проконсультуватися з військовим юристом, який оцінить саме вашу ситуацію, а не абстрактну.
Як діяти військовослужбовцю або пенсіонеру: покрокова інструкція
Якщо ви вирішили розібратися, чи є у вашому випадку недоплата, дійте послідовно. Нижче — загальний алгоритм. Він не замінює індивідуальну консультацію, але допоможе не наробити типових помилок.
Крок 1 — зібрати документи про нараховане забезпечення
Основа будь-якого спору про виплати — документи. Вам знадобляться довідки про розмір грошового забезпечення за періоди, які вас цікавлять, розрахункові листи, накази щодо посади та звання. Без них ви не доведете ні розмір нарахувань, ні розмір можливої недоплати. Зберігайте все — навіть якщо зараз здається, що не знадобиться.
Крок 2 — оцінити період і підставу вимоги
Визначте, за який саме період ви вважаєте, що вам недоплатили, і на якій підставі. Одна справа — період, коли діяли судові рішення про відновлення старої формули, зовсім інша — період після набрання чинності постановою ВС. Від правильного визначення періоду і підстави залежить, чи має позов перспективу взагалі.
Крок 3 — звернення до військової частини або органу ПФУ
Часто перед судом має сенс звернутися напряму — до військової частини (для діючих) або до органу Пенсійного фонду (для відставників) із заявою про перерахунок і надання оновленої довідки. Іноді питання вирішується вже на цьому етапі, а письмова відмова стане корисним доказом у суді, бо зафіксує позицію органу.
Крок 4 — коли й як іти до адміністративного суду
Якщо у відповіді відмовили або проігнорували звернення, наступний крок — адміністративний позов. І тут критично важливі дві речі: правильно обраний спосіб захисту (не «скасувати постанову», а конкретна вимога, що відповідає вашій ситуації) і дотримання строків звернення.
Таблиця 3. Орієнтири щодо строків і підсудності
| Питання | Орієнтир |
|---|---|
| Загальний строк звернення до адмінсуду | Як правило, 6 місяців з дня, коли особа дізналася про порушення права |
| Спори щодо виплат / перерахунку | Строк може відраховуватися по-різному залежно від характеру вимоги |
| Підсудність | За загальним правилом — за місцезнаходженням відповідача або місцем проживання позивача (залежить від категорії спору) |
| Пропущений строк | Можливе поновлення за наявності поважних причин — але це на розсуд суду |
Строки в адміністративному процесі мають нюанси й винятки. Конкретний строк для вашої вимоги краще уточнити в юриста, бо помилка тут коштує програшу справи ще до розгляду по суті.
Типові помилки, через які програють такі справи
Досвід показує, що частина позовів провалюється не через слабку позицію по суті, а через процесуальні прорахунки. Ось найпоширеніші.
Неправильно обраний спосіб захисту
Це помилка №1, і постанова ВС у справі №320/29450/24 — яскрава ілюстрація. Позивач вимагав зобов’язати Уряд скасувати норму. Але суд нагадав важливий принцип: не можна зобов’язати суб’єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, коли йдеться про його дискрецію. Якщо ви обираєте вимогу, яку суд у принципі не може задовольнити, справу програно незалежно від того, наскільки ви праві по суті.
Пропущені строки звернення до суду
Друга поширена причина відмов — пропущений строк. Люди роками отримують занижені виплати, а потім дивуються, що суд відмовляє через давність звернення. Строк починає спливати не тоді, коли вам зручно подати позов, а тоді, коли ви дізналися (або мали дізнатися) про порушення. Тому зволікати небезпечно.
Висновок
Історія з окладом 1762 грн — показовий приклад того, як судова практика може роками хитатися то в один, то в інший бік, а потім різко стабілізуватися рішенням Верховного Суду. Станом на 2026 рік картина така: Уряд має законне право встановлювати базову величину грошового забезпечення, у тому числі у фіксованому розмірі, а пряме оскарження цього права майже безперспективне.
Але це не означає, що всі двері зачинені. Спори про перерахунок за конкретні періоди, про правильність нарахувань, про виконання раніше ухвалених судових рішень — окрема історія з власною логікою. Головне — не плутати ці напрями і не обирати завідомо програшний спосіб захисту.
Якщо ви не впевнені, чи є у вашій ситуації підстави для позову, найрозумніше — не гадати, а отримати оцінку фахівця. Адвокат Єлизавета Молот спеціалізується на військовому праві й може прямо сказати, чи варта ваша справа зусиль, ще до подання позову. Записатися на консультацію можна за контактами — це збереже вам і час, і нерви.
Часті запитання (FAQ)
Чи діють фіксовані 1762 грн у 2026 році? Так. Станом на 2026 рік пункт 4 Постанови №704 у чинній редакції містить базову величину 1762 грн, від якої рахують оклади. Постанова №481, що встановила цю суму, залишається чинною.
Чи є сенс судитися за оклад після постанови Верховного Суду? Якщо мета — скасувати саму норму або визнати незаконним право Уряду встановлювати фіксовану базу, то перспектив практично немає: ВС підтвердив це повноваження КМУ. Але спори про перерахунок за конкретні періоди оцінюються індивідуально — тут можливі різні сценарії.
Хто має право на перерахунок грошового забезпечення? Право на перерахунок може виникати у військових і відставників за періоди, коли виплати нараховувалися з помилками або коли діяли судові рішення, що впливали на розрахунок. Наявність підстав визначається за вашими документами й обставинами служби.
Які строки звернення до суду у таких справах? За загальним правилом в адміністративному процесі діє шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася про порушення права. Проте для окремих вимог відлік і тривалість строку можуть відрізнятися, тому це питання варто уточнювати індивідуально.
Чи можна стягнути недоплату за минулі роки? Це залежить від періоду, підстави вимоги та дотримання строків. Стягнення недонарахованого — окремий тип позову, відмінний від оскарження постанови, і його перспективи оцінюються за конкретними фактами вашої справи.
Що робити пенсіонеру-відставнику, чия пенсія залежить від грошового забезпечення? Пенсія відставника перераховується від розміру грошового забезпечення, тому базова величина впливає і на неї. Відставнику варто зібрати довідки про грошове забезпечення й оцінити разом з юристом, чи є підстави для перерахунку пенсії за конкретний період.
Чи впливає воєнний стан на виплату грошового забезпечення? Під час воєнного стану можуть діяти тимчасові особливості й обмеження, на що звертали увагу і представники Уряду в судах. Водночас саме по собі посилання на воєнний стан не скасовує права на належно нараховані виплати — кожна ситуація оцінюється окремо.
Автор: адвокат Єлизавета Молот, практика військового права (lisamolot.legal). Дата публікації: 22 липня 2026 року. Дата останнього оновлення: 22 липня 2026 року.
Поділіться цим Блогом в соціальних мережах
